Проєкт пам’ятного монументу розробили з другої спроби та затвердили з мамою і коханою Дмитра.

Скульптори та виконавці проєкту зобразили «Да Вінчі» зі зброєю в руках. Саме так він розпочав та закінчив свій шлях, стримуючи ворога на сході країни.

А за спиною командира його легендарні «вовки», які завжди йдуть у бій незважаючи ні на що.

Дмитро Коцюбайло почав свій шлях ще з Революції Гідності. З Майдану пішов на війну у складі Добровольчого корпусу Правий сектор. У 21 рік він очолив першу окрему штурмову роту Вовки Да Вінчі, а у 2022 році Вовки стали батальйоном. Юнак боронив Україну в межах Донецької області, зокрема в Авдіївці.

Свій останній бій «Да Вінчі» провів під Бахмутом, тоді бійців, 7 березня, накрила артилерія. Дмитро отримав поранення в шию не сумісне з життям.

Десятого березня 2023 року Героя провели в останню путь на Майдані незалежності, попрощатися з Дмитром тоді прийшли тисячі людей.

Також у столиці ініціювали обговорення створити сквер імені «Да Вінчі» У Печерському районі столиці.

Пам'ять по нього ходить не лише усно, а й мистецьки.

Видавництво Марка Мельника випустило книгу «Побратима мого зачепила куля вражая», а видавництво "Залізний тато" випустило «ВОВКИ ДА ВІНЧІ. Стисла історія становлення та ідейна навігація 1-го Окремого Штурмового Батальйону» автором якого є Дмитро Савченко.

Також був випущений однойменний документальний фільм "Да Вінчі" режисера Володимира Сидька.

Кінострічка розповідає історію становлення військовослужбовця, охоплюючи його участь у Революції гідності та російсько-українській війні. Окрім цього, у зйомках фільму брали участь члени родини, Валерій Залужний, а також його побратими. За винятком інтерв'ю також представлені досі неопубліковані архівні кадри за участю Дмитра Коцюбайла.